Ганна відразу зрозуміла, що її свекруха жінка непроста і вирішила навіть не намагатися з нею зблизитися. До себе її подружжя не запрошувало, Роман самостійно відвідував матір, і Ганна з цього приводу особливо не переживала. Для виду вона передавала привіти або навіть могла спекти та передати пиріг, але на цьому все й закінчувалося. Тільки через наближення ювілею свекрухи їй довелося налаштовуватися на похід у гості.
– Нічого, моя мати чекає на нас, і за рік після весілля ти жодного разу не була в неї в гостях, – міркував Роман дорогою. – Сьогодні збереться вузьке коло близьких людей і ми добре проведемо час.
– Добре, я ж не сперечаюся, – виправдовувалася Ганна. – Подарунок ми купили, букет вибрали найкрасивіший і взагалі я маю гарний настрій.
Роман радів розумінню дружини та налаштовувався на зустріч із родичами. Настрій і справді був у всіх хороший, але тривало це недовго. З порога Надія розкритикувала куплений сином та невісткою подарунок, прийнявши його з приреченим виглядом.
– Гаразд, знайду якесь застосування цього дива техніки, – невдоволено розглядала вона коробку. – В крайньому випадку розпаковувати не буду і комусь потім передарую.
– Це мультипіч, вона допоможе вам на кухні та спростить життя, – не розуміла таке ставлення Ганна. – Ми вибрали найкращу модель і хотіли вас порадувати.
– Про такі подарунки треба спершу питати, – невдоволено косилася Надія. – Краще б ви мені гроші подарували, ну, та гаразд.
На цьому моменті настрій Ганни вже помітно зіпсувався, але чоловік закликав не звертати уваги та з розумінням ставитись до реакції матері на сюрприз. Незабаром Ганна була готова забути все, але тут з’явився новий привід для подиву.
– А чому у вас на холодильнику висить фотографія з нашого весілля, але вона не повна? – здивувалася Ганна, коли побачила.
– Просто тут Роман такий красень, у костюмі, з важливим виглядом, от я й почепила її сюди, – відмахнулась Надія. – А що вже не можна розміщувати фото своєї дитини у своєму будинку без узгодження з вами?
– Звичайно, можна, і річ тут в іншому, – щиро не розуміла Ганна. – Цей кадр зроблено на нашому весіллі і в оригіналі я поряд із Романом стою.
– Може, я вже не пам’ятаю, – явно не хотіла обговорювати цю тему Надія.
– Виходить, ви відрізали частину фото зі мною, зате приліпили поряд з Романом своє фото, – дивувалася Ганна.
– І що тут такого? – різко обернулася Надія. – Я можу робити у своїй квартирі все, що вважаю за потрібне. І взагалі, не бачу нічого дивного у фотографії матері та сина.
– Звичайно, але ви спеціально взяли наше спільне з Романом фото та просто вирізали мене звідти, – не знаходила слів Ганна.
– Значить так, вистачить псувати мені настрій своїм незадоволеним обличчям та претензіями, – пішла в наступ Надія. – Зараз гості в іншій кімнаті чекають на торт, а я тут повинна перед тобою виправдовуватися!
Ганні більше не хотілося залишатися в гостях та зображати ілюзію радості та щастя. Вона була ображена на свекруху і розуміла, що вона спеціально влаштувала провокацію, і тепер явно насолоджується своєю перемогою. Усю дорогу додому Ганна скаржилася чоловікові. Але Романові зовсім не хотілося вникати у подробиці розбірок між жінками.
– Ну, почепила мати фото та що тепер? – не надавав значення таким дрібницям чоловік. – Нехай робить, що хоче у своїй квартирі.
– Але вона спеціально обрала кадр із нашого весілля і показово видалила звідти мене, – намагалася донести Ганна до чоловіка. – По-перше, це поганий знак, а по-друге, явно свідчить про небажання твоєї матері бачити нас поряд.
– Якщо тобі так важливо, можемо вибрати будь-який кадр із нашого весілля і зробити фото на всю стіну, – вже нервував Роман.
У результаті подружжя повернулося додому в зіпсованому настрої і кілька днів після поїздки в гості майже не розмовляло. Ганна не розуміла байдужість чоловіка та нахабство свекрухи, яку хотілося провчити. І така можливість могла незабаром представитися, бо День народження Романа мати ніколи не пропускала і вкотре приїхала в гості, навіть не чекаючи на запрошення.
– Загалом у нас були свої плани, – невдоволено косилася на неї Ганна. – Але коли прийшли, звичайно, проходьте, зараз питимемо чай.
– У сенсі, чай? – явно не почувала себе довгоочікуваною гостею у будинку сина Надія. – Сьогодні у моєї дитини День народження, а ти нічого не приготувала і збираєшся свекруху тільки чаєм напувати?
– Ми збиралися повечеряти в ресторані і вирішили нічого не готувати, – виправдовувався Роман. – Звичайно ж, ми з Ганною планували тебе відвідати. Але думали зробити це завтра та взяти торт.
– Виходить, дружина спеціально зібралася тягнути тебе до ресторану, чудово знаючи про мій прихід у гості? – обурювалася Надія. – Синку, який тобі ще потрібен доказ, що дружина тебе не поважає?
– А щодо вашої поведінки взагалі нема питань? – обурилася Ганна.
– Ви, правда, збираєтеся влаштувати сварку на рівному місці у день мого народження? – розсердився Роман.
– Не я ж поводжуся так нахабно, – виправдовувалася Надія.
– Звичайно, ні, ви поводитеся, наче «ангел», – випалила Ганна і осіклася, побачивши реакцію чоловіка.
– Дякую за класне свято у колі близьких людей, я точно його не забуду, – розлютився Роман.
– Ти куди? – в один голос запитали Ганна та Надія.
– Краще я сам вечір проведу, ніж вислуховувати ваші розбірки! – сказав Роман і поїхав у невідомість, голосно гримнувши дверима.
– Задоволена своєю поведінкою? – різко обернулася до невістки Надія. – Я одразу говорила синові, що твоя поява в нашій сім’ї тільки створить труднощі, і мала рацію.
– Тому ви й робите все посильне, щоби вижити мене з родини? – Не могла вже зупинитися Ганна. – Чоловікові на мене намовляєте, фотографії зі мною псуєте і ще невідомо, що робите.
– Ноги моєї більше не буде у цьому домі! – квапливо збиралася Надія.
Після її відходу Ганна спробувала додзвонитися до чоловіка, але його телефон уперто мовчав. Вона чекала на нього до пізнього вечора і лягла спати, так і не дочекавшись повернення Романа. Він прийшов під ранок, завалився спати в іншій кімнаті і вдень на подружжя чекала неприємна розмова.
– Я поговорю з матір’ю про її поведінку та ставлення до тебе, – намагався терпляче говорити Роман. – Тільки це гра для двох і тобі теж треба зробити зусилля, щоби перестати сваритися.
– Не я перша почала, – намагалася виправдовуватися Ганна.
– Отже, ми поїдемо до моєї матері на розмову, – провадив далі Роман. – Ти не провокуватимеш сварки, мама вже прибрала з холодильника цю злощасну фотографію і ми укладемо усний договір про добре ставлення один до одного.
Ганні довелося обіцяти чоловікові змінити ставлення до його матері та переглянути свою поведінку. Вона навіть купила цукерки, налаштувалась і вирушила в гості до матері чоловіка. Фото на холодильнику справді більше не було, Надія натягнуто посміхалася і вдавала, що рада гостям.
Перед від’їздом додому Ганна зайшла до спальні свекрухи, яка була тим часом на кухні з Романом. Вона просто хотіла підфарбувати губи, а там було велике дзеркало та гарне освітлення. Якраз біля дзеркала і була обрізана фотографія Романа з весілля. А поруч із нею красувався кадр із Надією. Змін в цій історії, як і раніше, не було, просто свекруха перенесла фото в інше місце і все.
Обурена жінка навіть набрала повітря у легені для чергової сварки, але згодом змогла зупинитися. Вона не могла переробити Надію і не хотіла зайвий раз засмучувати чоловіка, вирішивши поки що зайняти вичікувальну позицію. Те, що вони не порозуміються ніколи, здавалося Ганні очевидним.