На жаль, всі ці розповіді про свекрух і невісток не завжди тільки розповіді. І Іра зрозуміла це на власному досвіді.
У Сергія вона закохалася без пам’яті майже одразу. Веселий, душа компанії. Коли хтось його бачив, одразу переймався довірою, вважаючи його щирою і відкритою людиною.
Отак і Іра. Зустріла його у компанії спільних знайомих, а після цього не могла перестати про нього думати.
І, на її велике щастя, сам Сергій їй написав через кілька днів після знайомства. Запропонував зустрітися, сказавши, що Іра йому дуже сподобалася.
Їхній роман почався відразу. Він був бурхливим, хвилюючим, але водночас якимось надійним.
І коли через два місяці після знайомства Сергій запропонував представити Іру своїй мамі, вона з радістю погодилася. Дівчина наївно думала, що у такого веселого та відкритого чоловіка, напевно, гарна й мила мама, яка прийме її як рідну дочку.
Але це було не так. Зінаїда Юріївна була ще тією штучкою. Вона виглядала добре, але ще краще знала, як образити інших.
Іру зустріла з стиснутими губами, як би кажучи, що все це їй не подобається. Але Іра щиро сподівалася, що змінить її враження про себе. Адже дівчина і справді була гарною. Симпатична, освічена, добра. Вона любила дітей і тварин, і вони завжди тяглися до неї.
Але Зінаїді Юріївні було на це зовсім начхати. Здавалося, що їй взагалі не подобається, що з її сином хтось поряд.
Але сам Сергій, наче цього і не помічав. Жартував увесь вечір, не зважаючи на гострі висловлювання, якими його мама намагалася образити дівчину.
– Іро, а ким ви працюєте?
– Я менеджер із закупівель в одній ріелторській компанії, – відповіла вона.
– Ріелтори… На дух їх не переношу. Люди, які отримують гроші з повітря.
Іра була з цим незгодна, але не наважилася сперечатися.
– Я не ріелтор…
– Ну так. Ти їх обслуга.
І так цілий вечір. Зінаїда Юріївна пройшлася зовнішністю Іри, по її стилю одягу, по освіті та роботі. І в усьому знаходила недоліки.
І коли вона сама заявила, що вечір закінчений, і вона хоче спати, Іра видихнула.
Сергій підвозив свою дівчину додому і навіть не помічав, що вона на диво мовчазна. А коли він захотів піднятися до неї, Іра відмовилася.
– Щось сталося? – Запитав він.
– А ти не розумієш?
– Ні, – здавалося, щиро відповів чоловік.
– Твоя мама мене весь вечір ображала, і ти вважаєш, що я маю зробити вигляд, що все гаразд? А я навіть приводу для цього не дала!
– Облиш, сонце, – усміхнувся Сергій. – Так, мама буває різка, але вона явно не хотіла тебе образити. Просто вона надто прямолінійна.
– Але ти навіть жодного разу за мене не заступився, – мало не плачучи, промовила Іра.
– Вибач. Я не думав, що тебе це засмучує. Я до неї звик. Але повір, я завжди на твоєму боці.
І це звучало так переконливо, що Іра здалася. Зрештою, і справді безглуздо дутися на Сергія. Ми ж не вибираємо батьків. Просто для себе Іра вирішила, що мінімізує спілкування із Зінаїдою Юріївною.
Так, власне, і сталося. Через два місяці Іра та Сергій з’їхалися, а потім він зробив дівчині пропозицію. І вони почали готуватися до весілля.
За цей час Іра бачилася з майбутньою свекрухою двічі: один раз, коли відзначали день народження Сергія, другий – на хрестинках племінника майбутнього чоловіка. І обидва рази Іра із Зінаїдою Юріївною намагалися не розмовляти. Лише невдоволено дивилися один на одного.
Коли Іра розповідала подругам про те, яка має майбутня родичка, ті їй лише співчували.
– Подумала б ти, Ірино, – промовила подружка Світлана. – Тобі ж все життя потім її терпіти. А такі ніколи не вгамуються.
– Нічого, потерплю. Сергій за мене, – посміхалася Іра. – Він пообіцяв, що заступатиметься за мене від маминої грубості. Та й не просить він мене з нею бачитися. Головне ж чоловік. Бо ж з ним мені жити.
Деякі з подруг були навчені досвідом і ніяк не могли погодитися. Це ж мама, як не крути, але вона буде присутня в їхньому житті. Але Іра думала інакше.
Сергій відвідував маму один. Щоразу Іра питала в нього, як минулося. І чи говорила Зінаїда Юріївна щось про неї. Вона, звичайно, розуміла, що, напевно, Сергій не скаже їй всього. Але якісь крихітки інформації вона отримувала.
– Звичайно, мама хотіла б прикласти руку до нашої підготовки до весілля, але я сказав їй, що це свято для нареченої, – впевнено заявляв Сергій. – І, до речі, я подумав, а що, коли ми відзначимо у ресторані наших друзів? Там дуже добре.
– Чому б і ні, – посміхалася Іра.
Іншого разу Сергій заявляв, що мама хоче покликати купу дальньої рідні.
– Я їй сказав, що ми хочемо бачити тільки близьких, – одразу ж казав він.
– І як вона до цього поставилася?
– Звичайно, незадоволена, – хмикав Сергій. – Але для мене ти – головна. Я завжди на твоїй стороні, особливо знаючи характер своєї мами. Тому тільки близька рідня. Єдина, двоюрідну тітку з сім’єю хочу покликати. Просто я був нещодавно на весіллі у її сина, якось ніяково вийде.
– Звичайно, як скажеш, – відповіла Іра, думаючи, який її майбутній чоловік молодець. Не прогинається під тиском мами. І, голавне, він на стороні своєї коханої.
Весілля мало відбутися через три місяці. Іра ретельно до нього готувалася і була рада, що її майбутній чоловік бере безпосередню участь. Грошей вони підзбирали, та й Ірини батьки запропонували свою фінансову допомогу, тож із цим проблем не виникло.
Але, як виявилось, проблема була. Та ось тільки Іра була не в курсі її існування.
Все розкрилося досить банально.
Сергій перед сном пішов у душ, а телефон залишив на тумбочці. І тут йому надійшло повідомлення.
Іра повністю довіряла своєму нареченому і ніколи навіть думки не допускала лазити його телефоном. А тут раптом щось у ній клацнуло. Наче інтуїція.
Вона дісталася мобільного, розуміючи, що в душі ще шумить вода, і Сергій найближчим часом не вийде. І відразу побачила повідомлення від його мами. У першу секунду вона навіть встигла подумки себе посварити. З чого раптом їй спало на думку брати телефон Сергія?
Але поглядом вона вже зачепилася за повідомлення, і в душі зчинилася тривога.
Пароль Іра знала. Не підглядала, Сергій сам їй сказав, коли вона не могла знайти вдома свій телефон і попросила його, щоб зателефонувати.
Вона відкрила листування Сергія з мамою і обімліла.
«Ну що, синку, твоя ненаглядна погодилася на всі умови весілля?»
«Звичайно, мамо. Вона думає, що це я все запропонував.
«А я тобі казала, що вона не дуже розумна»
А у відповідь від Сергія смайлик, що сміється.
Далі було лише гірше.
“Прийдеш сьогодні до мене в гості?”
“Не вийде, Іра хоче влаштувати романтичний вечір”.
Що за нісенітниці?
«Та я також так вважаю. Але ж ти знаєш, яка вона образлива»
«Так і буде на тобі вічно їздити»
«Облиш, мамо. Я завтра до тебе зайду, сьогодні, так і бути, погоджуся на цей безглуздий романтичний вечір»
А ще дуже часто від нареченого Іра миготіла фраза: «Ти ж знаєш, я завжди на твоєму боці. Дівчат у мене може бути багато, а мати одна».
І там було багато всього такого. Майбутня свекруха відверто ображала Іру, а Сергій тільки погоджувався з нею, посміюючись.
Іра уявила, як вони удвох обговорюють її. Таку не розумну, яка наївно вирішила, що чоловік за неї завжди заступиться. А враховуючи, що і Сергій дозволяв собі у повідомленнях висловлюватися у бік майбутньої дружини, Іра була впевнена, що це не просто відписка, щоб мама не лізла.
Вона раптом згадала, як Сергій часто любить всіх обговорювати. Раніше Ірі це здавалося забавним, адже всі пари пліткують про своїх знайомих та колег. Але Сергій дуже це любив, і часто висміював своїх друзів. І чому Іра думала, що він не може цього робити й у її бік?
Вода у ванній перестала шуміти, але Іра так і не випустила телефон із рук. Їй треба було вирішити все прямо зараз, а зробити це, не сказавши, що вона прочитала все, не здавалося можливим.
– Ти чого? – насупився Сергій, побачивши бліде, як крейда, обличчя нареченої.
– Як ти міг? – тихо спитала вона.
– Ти про що?
– Ти з мамою мене обговорюєш… Смієшся з мене. Мені розповідаєш, що ти завжди на моєму боці, але це не так. І виявляється, це не ти керуєш підготовкою до весілля, а твоя мама! А я ж на багато погодилася, думаючи, що це важливо для тебе!
– Навіщо ти прочитала наше листування? – лише спитав Сергій.
– Так вийшло… То що ти скажеш?
– Ірино, – наречений сів на ліжко і посміхнувся дівчині, – я просто не вступаю з мамою у сварку. Нехай думає, що я слухаю її, але насправді це не так. Я роблю все, щоби тобі було комфортно.
– Тож ти смієшся над її образами в мій бік?
– Господи, ну що ти вигадала. Це просто смайлик, нічого такого.
Іра дивилася на Сергія і не вірила йому. Він із тих, хто намагається всидіти на двох стільцях, хто хоче бути для всіх добрим. Мама ображає наречену, посміється разом із нею. Наречена не хоче, щоб мати лізла в організацію весілля, скаже, що він цього не допустить.
Він, як на сковорідці. Той самий, слизький і неприємний.
Іра цього ж вечора поїхала від нареченого. А потім скасувала весілля.
Сергій казав, що це безглуздо. Що не можна так чинити через пару повідомлень. І навіть присягався, що він все висловить мамі.
Але Іра розуміла, що ніколи він не буде і справді на її боці. Він на своєму, слизькому та протилежному боці, який йому вигідний. І, на жаль, довіри до такої людини просто не може бути.