– Сину, я сьогодні була на огляді, і спеціаліст заборонив мені хвилюватися, – діловим тоном промовила Лідія Петрівна.
– Чому він так сказав? У тебе якась серйозна недуга? – стривожено спитав Олексій.
– Так, є проблеми з серцем, – радісно сказала мати.
– А чому ти така радісна? – здивовано промовив чоловік. – Не бачу приводу для веселощів…
– Це я розмові з тобою рада, – миттєво виправилася Лідія Петрівна.
– Так? Ми майже щодня з тобою зідзвонюємося, дивно, що ти цьому тільки сьогодні радієш, – скептично промовив син.
– От станеш батьком, тоді зрозумієш, що будь-яка розмова зі своєю дитиною – це радість для матері, – викрутилася жінка.
– Ось з Ірою одружимося, тоді про дітей і подумаємо, – спокійно промовив Олексій.
– До речі, про це. Ти ж розумієш, що будь-яке весілля – це насамперед хвилювання, а мені хвилюватися не можна, – несподівано заявила Лідія Петрівна суворим голосом.
– Куди ти хилиш? – Незрозуміло промовив чоловік.
– Я до того кажу, що ти просто зобов’язаний відкласти своє одруження, поки мені не стане краще, – впевнено сказала мати.
– Не буду я цього робити, ми з Ірою вже подали заяву до ЗАГСу, – обурився Олексій.
– Тобі немає діла до мого здоров’я? – Задала провокаційне питання жінка.
– Мені важливе твоє здоров’я, але я ніяк не зрозумію, чому в тебе на весіллі може бути хвилювання? Вся організація та витрати лежать на нас із Ірою. Тобі взагалі нічого робити не треба, треба тільки прийти на свято та порадіти за мене, – спокійно промовив син.
– Ти мій єдиний син, хіба я можу залишатися спокійною, віддаючи тебе до рук малознайомої жінки? – незворушно поцікавилася Лідія Петрівна.
– Що означає віддаєш? Я річ чи маленька дитина? Та й Іру ти вже більше року знаєш, тож припиняй вигадувати відмовки, – невдоволено вимовив Олексій.
– Тобі не зрозуміти материнську душу, – трагічним голосом відповіла мати і поклала слухавку.
Зрозуміло, сам Олексій розумів, що відкладати весілля через забаганку матері безглуздо, але й не зважати на її думку він теж не міг.
Чоловік спантеличено почухав потилицю і вирішив порадитися з коханою.
– Так вся проблема через те, що Лідія Петрівна не може за станом здоров’я бути присутньою на нашому весіллі, або тому що вона просто не хоче, щоб ми розписалися? – задала резонне питання Ірина.
– Каже, що їй не можна хвилюватися через недугу, але хто знає її справжні мотиви, – невпевнено відповів Олексій і розвів руками.
– Тоді вважатимемо, що вона каже нам правду. Пропоную розписатися в ЗАГСі без зайвого галасу, а коли Лідія Петрівна поправить своє здоров’я, ми зіграємо весілля, – запропонувала наречена.
– Ти, напевно, маєш рацію. Але хіба тобі не прикро, що ми відкладемо весілля на невизначений термін? – дбайливо запитав чоловік.
– Не особливо. Мені головне, щоб у нас з тобою у стосунках все було добре, – видавила із себе посмішку Ірина.
Олексій усміхнувся у відповідь і ніжно обійняв жінку за плечі. Він щиро дякував Богові за те, що йому дісталася така добра, розумна та чуйна жінка.
Через пару місяців Іра та Олексій розписалися у ЗАГСі та офіційно стали чоловіком та дружиною.
Про це знали лише найближчі друзі молодят і батьки нареченої, про що їх попросили мовчати.
За кілька місяців Олексій вирішив знову завести розмову з Лідією Петрівною про весілля.
– Як твоє здоровʼя? Що кажуть спеціалісти? – вкотре запитав син, сидячи у матері в гостях.
– Нормально. Вже краще, – весело повідомила жінка.
– Як серце? Що з ним? – поцікавився Олексій.
– А що з ним? – Незрозуміло пробурмотіла мати.
– Ти говорила щось є якісь проблеми, – люб’язно нагадав чоловік, розуміючи, що його мати обманула.
– А, це? Все ще є проблеми, – впевнено промовила Лідія Петрівна. – Але вже менше, ніж раніше.
– Тобто ми з Ірою тепер можемо зіграти весілля? – промовив син і уважно подивився на матір.
– Ой, синку, навіть не знаю… А воно тобі треба? Пішли завтра зі мною на день народження до моєї подруги Маргарити? У неї дочка Аліса – розумниця, красуня, – єлейним голосом сказала жінка.
– Мамо, я одружений. Яка Аліса? – обурено промовив Олексій і цим проговорився.
– Як одружений? Що ти маєш на увазі? – приголомшено поцікавилася Лідія Петрівна.
– Я маю на увазі, що в мене вже є громадянська дружина, і я її люблю, – обманув чоловік.
– Ой, розхвалював! Не надумай одружитися раніше часу! Мені зараз мало зле не стало, – сказала мати і театрально приклала руку до голови.
– Що, погано? – скептично спитав син.
Лідія Петрівна активно закивала головою, і Олексій зрозумів, що розмовляти з нею про весілля марно.
Наступного дня він прийшов до поліклініки, до якої була прикріплена його мати.
Там чоловік умудрився випросити у реєстратора медкартку Лідії Петрівни.
Виявилося, що жінка лише один раз була у спеціаліста, і жодних проблем із він не виявив.
Олексій, остаточно переконавшись, що його мати обманювала і намагалася маніпулювати здоров’ям, серйозно на неї образився. Коли чоловік повернувся додому, він про все розповів дружині.
– Знаєш, раз мати не хоче побачити наше з тобою весілля, то ми її туди тягнути не будемо, – посміхнувся Олексій.
– Що ти маєш на увазі? – Незрозуміло запитала дружина.
– Організуємо весілля і покличемо на нього всіх, крім моєї матері, – незворушно відповів чоловік.
Ірина здивувалася такому настрою Олексія, але заступатися за свекруху не стала. Зрештою, вона була сама у всьому винна.
Звісно, Лідія Петрівна влаштувала синові концерт, коли дізналася, що він планує весілля і вже забронював банкетну залу.
– Ти зовсім не бережеш мене? Я ж просила тебе, поки не одружуватися, – обурено вигукнула мати.
– Ну тобі вже краще, а вічно холостим ходити я не можу. Але не турбуйся, я все продумав. Якщо тобі може стати погано на весіллі, то ти на нього не підеш, – суворо сказав Олексій.
– Як не піду? – засмутилася від почутого Лідія Петрівна. – Усі підуть, а я ні?
– Так, але я нічого не можу вдіяти, тобі ж не можна хвилюватися, – уїдливо відповів син.
Декілька хвилин жінка мовчки переварювала його слова, після чого розплакалася зізналася Олексію в обмані.
Зрозуміло, чоловік її вибачив. Таким чином, Лідія Петрівна таки потрапила на весілля сина.