Валентина Павлівна нерішуче потопталася на місці, змахнула пил з лавки і присіла на неї. – Привіт мамо! Ти пробач мені, …
Миколі подзвонила його кохана Олена. – Миколо, що трапилося?! – плакала вона. – Чому ти пішов? Мої батьки так чекали знайомства з тобою! – Пробач мені, Олено, але ми більше не побачимося, – сказав Микола. – Не пиши і не дзвони мені більше. – Але чому так, Микольцю?! – плакала Олена. – Що сталося? – Олено, я не хочу, щоб твої батьки були на нашому весіллі, і не хочу бачити їх у нашій квартирі! А ще я не довірятиму їм наших дітей. – Микольцю, що ти таке говориш? – ахнула Олена. – Це ж нісенітниця! Вона не розуміла, що відбувається
– Миколо, що трапилося?! – плакала в слухавку Олена. – Чому ти пішов?! Микола нарешті відповів вже мабуть на двадцятий …
Рита їхала у відрядження. Вона поцілувала свого чоловіка Олега і поспішила на вулицю. Вже біля вокзалу, Рита зрозуміла, що запізнилася на поїзд. – От же ж! – пробурмотіла жінка. Рита схопила свою валізку й помчала назад додому… Вона піднялася на свій поверх. – Оце зараз Олежику сюрприз зроблю! – подумала вона і відкрила двері своїм ключем. Рита зайшла в квартиру і застигла від несподіванки. Олега вдома не було! – Олежику, а ти де? – набрала вона чоловіка. – Вдома, звісно, а де ж! – спокійно відповів той. Рита аж присіла від несподіванки. Вона застигла від несподіваної здогадки
Рита успішно просувалася карʼєрними сходами. До тридцяти років вона була начальницею відділу великої компанії. Вона була дуже гарна і ця …
Любов Андріївна вийшла на вулицю, сіла на лавку біля під’їзду. – І що тепер робити? – сумно подумала жінка. – Найкращу подругу втратила! Раптом з під’їзду вийшла сусідка Люби Ніна. – Що ти засумувала, Люба? – запитала сусідка, присівши на лавку. – Та ось думаю, чому життя таке несправедливе, – тихо промовила Люба. – Та що ж сталося? – не розуміла Ніна. Ну, Люба і розповіла їй про те, що сталося. Ніна вислухала сусідку, і сказала те, що Люба ніяк не очікувала почути
Любов Андріївна завжди вважала себе хорошою людиною, душевною, готовою допомогти та підтримати. Багато хто бачив її такою ж, а хтось …
Марʼяна готувалась до святкування свого дня народження. Увечері її чоловік Геннадій заїхав по неї на роботу. Вони домовилися разом зʼїздити в супермаркет по продукти. Мар’яна вирішила дещо купити заздалегідь. – Привіт! – сказав Геннадій, коли дружина сіла в машину. – Ну що, поїхали купувати продукти?! Тут неподалік і ринок є. Свіженького візьмемо, домашнього! – Ой, коханий, та я вже й не знаю, що робити! – раптом відповіла Мар’яна. – Святкувати, чи не святкувати… Геннадій застиг від здивування. Він дивився на дружину нічого не розуміючи
Останнім часом у Мар’яни була купа клопотів. Щоправда, клопоти були приємними! Наближалося її сорокаріччя, і жінка щодня продумувала меню та …
Марина з Вадимом вирішили одружитися. За два дні до весілля Марина влаштувала дівич-вечір. Вона накрила гарний стіл, запросила своїх найкращих подруг. Прийшла і її красуня-подруга Ольга, яку вони взяли за дружку. Свято було в розпалі, як раптом Ольга встала зі свого місця і підсіла до Марини. – Марино, я маю сказати тобі дещо важливе, – тихо прошепотіла вона. – Щось сталося? – насторожено запитала Марина. – Ти знаєш, Маринко, а я ж кохаю його… – несподівано прошепотіла Ольга. – Кого?! – незрозуміла Марина. Вона застигла від несподіваної здогадки
Марина з Вадимом вирішили одружитися. За дружку взяли подругу Марини, Ольгу. Марина давно дружила з нею. Ольга була справжньою красунею, …
Степан став помічати, що дружина дуже змінилася, перестала займатися дітьми, зовсім закинула будинок. Чоловік думав, що Марина просто втомлюється, закривав на все очі, надіявся, що скоро все нормалізується і стане як раніше. Минуло півроку, але ситуація лише погіршилася. Одного разу, сам не знаючи чому, Степан спитав: – Марино, ти дуже змінилася останнім часом. Що з тобою відбувається? – А ти що, нічого так і не зрозумів? – відповіла дружина, ні секунди не замислюючись. – Ти про що? – здивувався Степан, нічого не розуміючи
Степан став помічати, що дружина дуже змінилася: перестала займатися дітьми, зовсім закинула будинок, на нього взагалі дивилася як на порожнє …
Марійка йшла додому з пакетом продуктів. – Ох зараз як прийду додому, – мріяла дівчина. – Вип’ю гарячого чаю, зʼїм булочку з маком і залізу на диван під пледик… Марійка відкрила двері підʼїзду і мало не наскочила на свою сусідку, тітку Світлану. Світлана стала в дверях і не рухалася з місця. – От ніяк не можу зрозуміти, на кого ти схожа! – раптом заявила сусідка. – Зовсім на батьків ти не подібна. – З пологового тебе принесла, а вагітною я твою матір не бачила! Марійка застигла від здивування. І раптом її осяяла несподівана здогадка
Марійка швидко йшла додому з пакетом продуктів. Надворі було холодно й вітряно. – Ох зараз як прийду додому, – мріяла …
Таня стояла на пероні й дивилася на поїзд, що їхав у далечінь. Її поїзд… Таня мала їхати в село до свого коханого Дмитра. Дівчина сіла на лавку й поставила поруч переноску з рудим котом. – І що мені тепер з тобою робити? – дивлячись на кота, роздратовано подумала Таня. Раптом задзвенів телефон. Це був її Дмитрик. – Тетянко, ти вже виїхала?! – запитав він у слухавку. – Ой, Дмитрику, я поки що не їду… – раптом сказала Тетяна. – Ти не повіриш, що зі мною тут сталося. – Як це не їдеш?! – Дмитро не розумів, що відбувається
Таня стояла на пероні і приголомшено дивилася на поїзд, що їхав у далечінь. Її поїзд… Вона вкотре опинилася в незрозумілій …
Віктор повернувся додому. Вже біля своїх дверей чоловік зрозумів, що похапцем коли збирався, ключі забув вдома. Подзвонив у квартиру. – Дивно! Зазвичай Марія в цей час вдома. Можливо, до магазину побігла, – подумав Віктор. Набрав її номер. Дзвінок у відповідь почув зі своєї квартири. – Схоже, пішла без телефону, – вирішив він. Подзвонив до сусідньої квартири. Не відразу, але сусід Михайло відчинив двері. – Слухай. Я ключі забув. Там Марія твоїй Ірині запасні залишала. Я зайду візьму, – Віктор не питаючи дозволу пройшов в коридор і застиг на місці від побаченого
Віктор повернувся додому завчасно. Йому графік змінили. Дружині Марії зателефонував з вокзалу, але вона не відповіла. Вже біля своїх дверей …